Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Петро Конопля рекрутер 6-го центру рекрутингу Сил безпілотних систем, він співбесідує тих, хто приходить підписувати контракт до підрозділів цього новоствореного роду військ. У цивільному житті Петро грав у театрі в Одесі, але після 24 лютого 2022 пішов на фронт бойовим медиком, а тепер веде сторінку у TikТok, де з власного досвіду розповідає, чому варто йти служити саме до СБС, як виглядає «армія здорової людини» і чому слід обирати контракт самому, а не чекати мобілізації.
У інтерв’ю Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) він розповів як потрапити до Сил безпілотних систем, навіть якщо у вас немає спеціального фаху, кого беруть пілотами дронів, а кого кухарями чи водіями, і чому змінив свою думку щодо того, чи жінки можуть служити на бойових посадах на рівні з чоловіками.
– Пане Конопля, я хочу вас запитати спочатку про ваш особистий досвід. Я знаю, що ви не професійний військовий, а доброволець. Розкажіть трішки про те, ким ви були до 24 лютого і як ви здобули свій бойовий досвід?
– Я був звичайною цивільною людиною, працював у театрі, був як актором, так і намагався скласти свою першу режисерську роботу. Це мій дебют був, там ще дві репетиції лишались. Але почалась війна, дуже страшно було.
Перші два дні мені хотілося подивитися, що буде відбуватися, а потім я пішов у військкомат, кажу: забирайте мене. Сказали, що я не потрібен, що я не проходив військову службу. Кажуть: «Хочеш, у список тебе запишемо?». І записали мене в той список.
Аж 13 березня я став на службу. У морську піхоту попав, медиком став. Перший бій вирішив дуже багато, бо виявилося, що не всі можуть бути медиками.
Найкращий, найперспективніший і найдієздатніший підрозділ – це Сили безпілотних систем (СБС)
І хлопці відмовлялися: будь-яку іншу роботу давайте, але не медика. А в мене все дуже гарно виходило, я гарно справлявся. І до мене якось швидко «прилипла» ця професія.
Я маю чотири поранення за ці три роки війни. І от після четвертого поранення отримав обмежену придатність. Це так якось називається.
Я вже послужив, трошки побачив і розумів, чого я хочу, а чого точно не хочу. І я побачив, що зараз, на даний момент, найкращий, найперспективніший і найдієздатніший підрозділ – це Сили безпілотних систем (СБС). Особисто я вважаю, що цей підрозділ приведе до нашої перемоги військовим шляхом.
– Чому ви стали рекрутером?
– Тому що війну побачив. Тому що вважаю, що конкретно я маю право співбесідувати людину і брати її до нас у підрозділ. Хоча спочатку я йшов сюди на медичну посаду, але хлопці кажуть, що треба нам допомога в рекрутингу, людей не вистачає. І це єдине, чого нам не вистачає в підрозділі.
Я трошки знаю психологію, я можу поспілкуватися з людиною і отак відразу зрозуміти: може, вона п’є, може, вона ігроман, може, вона від чогось залежна, може, в неї є борги – мені треба зрозуміти її мотивацію, чому вона сюди прийшла.
Є дуже багато людей, які приходять просто десь сховатися, тихенько посидіти, поледацювати і отримати грошей на халяву
Є дуже багато людей, які приходять просто десь сховатися, тихенько посидіти, поледацювати і отримати грошей на халяву. Імені треба в розмові з людиною розуміти, що це за людина, бо ми ж всі намагаємось здатись кращими, ніж ми є, особливо вперше, під час знайомства.
І нам людей не дає ТЦК. Нам треба обрати собі людину. Із десяти людей до нас четверо-шестеро можуть пройти.
Частіше за все ми намагаємось залучати фахівців, тому що їх готувати довго. А якщо у людини вже є якась цивільна професія, яка може їй допомогти в здобутті нового фаху, то ми віддаємо перевагу конкретно такій людині.
«80% людей хочуть бути операторами дрона»
– Як багато спеціалістів взагалі потребують Сили безпілотних систем?
– Так як Сили безпілотних систем були створені десять місяців тому, то спеціалістів дуже багато потрібно.
Мрія – взагалі витіснити піхоту, настільки заповнити роботизованими комплексами фронт
Не можна на даний момент казати про те, скільки в нас людей є, але треба в 10 разів більше. І умовно, якби у нас там було би 30 тисяч особового складу, то нам треба було б 300 тисяч.
Ми про це не говоримо, але мрія – взагалі витіснити піхоту, настільки заповнити роботизованими комплексами фронт, щоб піхота у нас стала «перехожими», скажімо так, щоб ми могли воювати конкретно дронами, а піхота щоб могла зайти і займати вже відвойовані місця.
– Міністерство оборони, коли оприлюднювало цифри про військові спеціальності. найбільш затребувані у добровольців, які звертаються до рекрутингових центрів, то казало, що більшість людей цікавляться БПЛА. Ті люди, які приходять до вас, вони хочуть бути операторами безпілотників?
–80% людей, які приходять до мене на співбесіду, кажуть, що хочуть бути операторами дрона.
Ну, по-перше, ми не можемо всіх взяти в оператори, по-друге, у нас дуже великий конкурс на цю посаду, бо працюємо з серйозними апаратами, і нам цікаво або вже людину взяти з досвідом, яка з іншого підрозділу до нас перевелася, є якісь рекомендації, бо ми впевнені, що вона буде дуже якісно виконувати роботу.
Є люди, звісно, цивільні, які до нас приходять. Але, знаєте, якщо обирати між двома людьми, коли є людина, яка скаже:
«У мене є два сертифікати, я вчився, я цікавився, і в мене є 50–100 годин нальоту, от я собі вдома сиджу і граюся по вечорах», – і інша, яка приходить і каже: «Я подивився на ютубі відео, мені дуже сподобалось, я хочу, навчіть мене», – то ми із цих двох, звісно, виберемо першу. Нам треба менше витратити часу, щоб її навчити.
На одного пілота нам треба ще 20 людей, які будуть їх повністю забезпечувати
І мені часто доводиться переконувати людей. Я в них випитую, ким вони працюють у цивільному житті. Бо нам дуже багато просто цивільних фахівців потрібно. Нам потрібні кухарі, пекарі, діловоди і навіть звичайні формувальники склопластикових пакетів.
У нас дуже багато інженерів-конструкторів. На одного пілота нам треба ще 20 людей, які будуть їх повністю забезпечувати.
Хтось буде виготовляти дрони, тому що у нас є повний цикл виробництва дронів. Хтось буде виготовляти боєприпаси, хтось буде годувати, хтось буде одягати, і це все – дуже великий механізм, який має працювати.
А коли люди чують про Сили безпілотних систем, єдине, що вони уявляють, – це пульт і дрон. Але у нас є така велика кількість цивільних, небойових посад, що, коли я починаю ці посади озвучувати, я там почав ТікТок вести і залучати через ТікТок людей, вони не вірять, що нам стільки треба посад цивільних.
Вони думають, що я заманюю їх цивільними посадами, а потім відправлю в піхоту на бойову посаду.
– Чи доводилося вам стикатися, наприклад, з якимись спеціалістами дуже вузьких напрямків, але які дуже необхідні ЗСУ?
Силам безпілотних систем постійно потрібні інженери-конструктори
Силам безпілотних систем постійно потрібні інженери-конструктори, яких, на жаль, зараз дуже мало. І нам не просто інженери-конструктори потрібні, а потрібні з досвідом.
А цей досвід, виявляється, частіше всього зустрічається у людей старше 60 років. І я дуже багато співбесідував людей, у яких по 25–30 років досвіду роботи, і ми не можемо взяти їх на службу, бо їм 60+, а ми тільки до 60 беремо.
Кабінет Міністрів вже почав розглядати це питання про залучення 60+ добровільно на тилові посади, тобто вони підпишуть контракт і будуть чітко розуміти, що вони потрапляють на цю посаду.
У нас окреме БЗВП (базова загальновійськова підготовка. – ред.) для них. У нас, в принципі, своя власна БЗВП, тому що ми в Силах безпілотних систем готуємо специфічно своїх людей, нам не потрібна піхотна підготовка. Більше нахилу роблять на піхотну підготовку в інших навчальних центрах, ніж у нас.
– А наскільки взагалі та цивільна спеціальність, яку людина має в житті, важлива при рекрутингу до Сил безпілотних систем?
– Найчастіше людина займе ту посаду, на якій вона працювала останніх три роки. Знаєте, я дуже часто, коли починаю з людиною розмовляти, вона бачить у мені військового, і в неї є трошки оцей страх. От перший страх – вона спілкується з військовим про службу, оцей страх невідомості.
Комусь боязко сказати, що він прийшов у Сили безпілотних систем, бо він боїться піти в піхоту
Ну, знаєте, комусь боязко сказати, що він прийшов у Сили безпілотних систем, бо він боїться піти в піхоту, бо там дійсно страшно. А тут він себе буде почувати трошки безпечніше. Йому страшно навіть сказати – от зараз мені на співбесіді – що він хоче для себе якусь більш тилову посаду.
Він спочатку каже: «Я можу пілотом, помічником пілота бути». І коли я починаю випитувати, ким людина працювала, а що він вміє, і коли я йому починаю пропонувати: «А ти не хочеш зайняти посаду кухаря? Слухай, ти останні три роки кухарем працював, у тебе це гарно виходить. У нас потрібні кухарі. Давай ми тебе кухарем влаштуємо».
І він на мене дивиться, наче я жартую з нього, що, може, це якась уловка там. І найчастіше у нас люди займають ті посади, які вони вже займали, де в них досвіду багато.
Нам дуже багато водіїв потрібно. Люди дивуються, що у нас немає водіїв на бензовоз, що нам треба фуру водити. От водіїв нам не вистачає. Чим більше в тебе досвіду водіння, а якщо ти ще вмієш ремонтувати ту машину, то ти взагалі золота людина.
– Є люди, які не мають якогось певного фаху, але хочуть до Сил безпілотних систем потрапити і навчитися, наприклад. Чи мають вони шанс?
– Знаєте, коли ми обираємо людей і бачимо вмотивовану людину, яка, по суті, нічого не вміє, навіть не знає, чим може бути корисна для війська, але це людина мотивована, ми дивимося, що вона десь вчилась, що вона розумна, що вона хоче.
Ми з нею спілкуємось, ми даємо людині обрати підрозділ, у який вона піде, ми даємо людині обрати посаду, на яку вона піде. І вона йде на фах, вона вчиться. Якщо ми бачимо, що людина не тягне цей фах, ми їй запропонуємо інший.
– Кому ви відмовляєте?
От він уже сидить у ТЦК на лавочці, чекає, доки його оформлять. Дзвонить, каже: «Слухайте, я до вас хочу»
– Частіше всього ми відмовляємо людям, які до нас дзвонять десь уже з ТЦК. От він уже сидить у ТЦК на лавочці, чекає, доки його оформлять. Дзвонить, каже: «Слухайте, я до вас хочу».
Ні, це вже пізно, ми не беремо. Телефонували навіть із СІЗО. Таке було, що людина щось там начудила, і вона думає, що можна звідти втекти до нас. От точно таких не беремо. Не беремо за скоєні важкі злочини.
Ми можемо розглядати за якісь легкі, якщо вони закриті, – і то у нас дуже прискіпливо до цього ставляться, тому що ми дуже ретельно вибираємо, кого брати, кого ні. Ми дивимося, чи може людина і у нас начудити того, що вона начудила колись.
Навіщо до СБС набирають піхоту
– 59-та бригада. Вона була спочатку мотопіхотною бригадою, потім її реформували і передали до Сил безпілотних систем. І тепер вона штурмова бригада в складі Сил безпілотних систем. Дронно-штурмовою її ще називають. То виходить, що тепер до Сил безпілотних систем набирають штурмовиків?
– Це таке, знаєте, питання, яке мені постійно в інтернеті задають, коли я кажу, що в нас немає піхоти, а вони кажуть: «А 59-та бригада?» 59-та окрема штурмова бригада безпілотних систем ім. Якова Гандзюка – це унікальне військове зʼєднання в складі Сил безпілотних систем ЗС України.
Кожному кандидату, який проходить співбесіду, ми розповідаємо про підрозділи, і є можливість обирати
Бригада трансформувалася і виконує визначені завдання, де БПЛА виступають основним засобом ураження, спостереження та управління боєм, а не допоміжним елементом. Також вона використовує наземні роботизовані комплекси. Головний принцип – виконувати якомога більше бойових завдань за допомогою безпілотних авіаційних комплексів, зменшуючи ризик для особового складу.
Ти можеш як штурмувати дронами, так і штурмувати разом із найкращими бійцями бригади позиції окупантів. Все залежить від ваших навичок та бажання.
Кожному кандидату, який проходить співбесіду, ми розповідаємо про підрозділи, і є можливість обирати. Хочеш штурмувати посадки – штурмуй! Хочеш нищити ворога з неба – знищуй! Нам важливо, аби люди були на своєму місці, адже від цього напряму залежить наша перемога.
«Гарпії» – підрозділ, де майже одні жінки
– Як багато жінок служить у Силах безпілотних систем, зокрема і на бойових посадах, безпосередньо на лінії фронту? Взагалі, жінки приходять до вас укладати контракти?
– Дуже багато жінок до нас приходить.
Дуже багато жінок до нас приходить
У якийсь момент мені навіть здавалось, що жінок більше, ніж чоловіків. У нас є навіть цілі жіночі підрозділи – «Гарпії». Це підрозділи, де майже одні жінки. Вони управляють дронами, вони штурмують дронами.
Я постійно питаю у дівчат про мотивацію.
Кажуть, що вже втомилися сидіти вдома, що «мамині царапинки» не йдуть воювати, що їм страшно сидіти вдома, що їм страшно читати новини, що краще йти і щось робити – вони себе так легше почувають.
Іжінки на даний момент більш мотивовані, ніж навіть чоловіки, які до нас йдуть. Вони частіше обирають сміливіші посади, ніж чоловіки.
Боже, поміняйте мені цього бійця, я не можу. Зараз почнеться обстріл, вона почне панікувати, кричати
Мені доводилось воювати з жінкою на «нулі». І, скажімо, у нас в морській піхоті не прийнято обирати жінок. У мене в підрозділі жінок не було.
Я перший раз побачив жінку через півтора роки війни. Живу жінку.
І коли перший раз мене відправили в бій з дівчиною – це Таня, 34 рочки, 60 кілограмів, може 55, вона півтора метри, з вушками, каска така... Боже, я так боявся.
Я казав: «Боже, поміняйте мені цього бійця, я не можу. Зараз почнеться обстріл, вона почне панікувати, кричати». Я при ній не показував того, що я боюся її звісно. Я ходив до командира і говорив: «Слухайте, кого завгодно, тільки не її». – «Ні, Петре, все уже записано, вже все, ви йдете».
Так сталося, що ми встряли в бій прямо під час висадки, і що в нас одразу вже був поранений, і я бачив, що ця дівчина вже чкурнула, і слід її простив. Я підбігаю до хлопця, до цього пораненого, підлажу йому під руку, намагаюсь його затягнути в будинок – і я бачу, що ця дівчина забігла в будинок, вона вже зайняла там оборону, і вона вже б'є на ураження, тому що ми під обстрілами, і вона вже перекриває ворога.
Для мене це настільки було…
Ну, мені важко описати момент, коли я вже думав, що вона втекла і десь заховалася, ми тягнемо пораненого побратима, а там дівчинка – 55 кіло – з автомата гасить прямо на ураження, на подавлення, щоб ми могли його затягнути.
Тоді я абсолютно повністю змінив свою думку про жінок, про те, що жінка може воювати. Це, звичайно, бойова одиниця – нічим не відрізняється. Ну, може, трошки бути слабшою фізично.
«За 10 місяців нікого ще примусово нікуди не перевели»
– Для людини, яка прийшла в СБС по мобілізації, і для тієї, що підписала контракт, для них є якась різниця в тому, як буде далі складатися їхня кар'єра в Силах безпілотних систем? Чи є якась перевага для тих, хто прийде і підпише контракт?
– У 2022 році я пішов воювати, і мене тоді запитали: «Контракт чи мобілізація?». Я тоді обрав мобілізацію, бо чомусь вважав, що війна дуже швидко закінчиться, а контракт перший підписується на три роки. Я думав: «Боже, зараз через рік закінчиться війна, а я ще два роки буду в армії служити». Я не люблю армію, армія – це не моє взагалі.
Я б уже підписав контракт. У контракту, звісно, більше «плюшок»
Я люблю воювати, але не люблю служити абсолютно. І я тоді обрав мобілізацію. Але якби я зараз знав весь цей бекграунд, я б уже підписав контракт. У контракту, звісно, більше «плюшок», більше прав.
Під час своєї служби я зрозумів, що це набагато цікавіше і набагато перспективніше. Особливо зараз: 18–24 – у нас є контракт на рік з мільйоном, на рік без мільйона.
З мільйоном – це бойові посади, без мільйона – це небойові посади. Приходять і цікавляться як бойовими, так і небойовими посадами, і цікавить конкретно цей вид контракту, тому що раніше його не було. Я б навіть без мільйона підписав, якби в мене зараз була така можливість.
– Коли людина підписує контракт із Силами безпілотних систем, чи знає вона вже на той момент, де буде служити і ким? Я запитую тому, що дуже багато побоювань у людей, що ось візьмуть на якусь посаду, а згодом командир просто переведе на іншу, яку зовсім не вибирали.
– Це, напевно, одне з найзапитуваніших запитань, якщо можна так сказати, –що мене кудись переведуть, бо дуже багато людей в інших підрозділах переводять без їхньої згоди, примусово.
Мене самого переводили примусово двічі, і я кляв усіх тих людей, які мене так переводили
Мене самого особисто переводили примусово двічі, і я кляв усіх тих людей, які мене так переводили. Я розумію всіх тих, хто боїться, що вони зараз прийдуть до нас, нібито на тилову посаду, а їх можуть відправити в піхоту чи туди, куди вони не хочуть.
Діло в тому, що зараз Сили безпілотних систем – це настільки потужна організація, яка має пріоритет на зростання. І не просто пріоритет на зростання, а пріоритет на збільшення саме фахівцями, бо ми здатні підвищити обороноздатність конкретно всього фронту за рахунок залучення фахівців.
Бо ми використовуємо дуже серйозні прилади, які можуть стримувати, вражати. І ми не переводимо своїх людей. Ми зацікавлені в тому, аби залучити людину, навчити її, і ми зацікавлені, звісно ж, у контракті, бо армія будує фундамент із контрактників.
Ми не зацікавлені в переводах. За 10 місяців нікого ще примусово нікуди не перевели. Ми прямо цим пишаємося.
Хоча люди мені не вірять, у мені бачать брехуна, кажуть, що я жену людей на смерть, я онлайн-ТЦКашник… Як мене тільки не називали. Я свою роботу знаю, я нікого примусово сюди не затягую.
Кажуть, що я жену людей на смерть, я онлайн-ТЦКашник… Як мене тільки не називали
У мене є дуже багато повідомлень у телефоні, де мені дзвонять, пишуть, кажуть: «Петре, дякуємо, ми до останнього не вірили, нам дуже подобається – в класне місце потрапили».
Тобто до нас людина приходить, ми розуміємо: якщо вона придатна, ми можемо їй дати тільки бойові посади, і ми кажемо: «Слухайте, у нас є от такі-такі-такі підрозділи, є такі-такі посади. Ви можете піти в бойовий підрозділ на небойову посаду, можете – у бойовий на бойову». Ми їй пропонуємо, якщо вона погоджується – іде. Якщо не погоджується – з нами можна припинити спілкування на будь-якому етапі. Ми не ТЦК, ми не можемо примусити підписати людину на щось.
Та ж сама робота аналітика-дешифрувальника – це вважається бойова робота, хоча людина там може сидіти десь глибоко в бліндажі, дуже далеко від «нуля», сидіти за комп’ютером. Це вважається бойова посада. Він – аналітик-дешифрувальник робить бойову роботу. Але я, як людина, яка займала бойові посади і бачила, що таке бій, скажу, що це не бойова робота. Але вона в нас вважається бойовою.
– Як у вас в Силах безпілотних систем відбувається базова загальновійськова підготовка? У вас свої якісь навчальні центри? Чи є якась потім ще фахова допідготовка? Що проходить людина, яка підписує контракт?
– На базі Сил безпілотних систем був створений навчальний центр, особисто наш, де ми особисто під себе готуємо людей. До цього абсолютно всі люди, які є у війську, проходили через стандартні БЗВП – піхотні, де людину вчили всьому.
Ми взяли вижимку, що нам треба, щоб людина вміла, і ми створили власний навчальний центр, де ми під себе готуємо людей. У нас дуже багато людей, скажімо, таких айтішників в окулярах, худеньких, які там десь з пультиками працюють.
Нам не треба заганяти людину до смерті. Нам треба, щоб вона здала те, що їй потрібно для роботи
Нам не треба заганяти цю людину до смерті. Нам треба, щоб вона здала те, що їй потрібно для роботи. І так, у нас після БЗВП є фах, який кожна людина проходить обов’язково, і якщо вона не здає фах, вона має право його перездати, вона має право вибрати інший фах, допоки вона не стане на свою посаду.
Як на мене, а я побачив всю цю систему ТЦК і багатьох інших підрозділів, то це (СБС – ред.) армія здорової людини. Так люди повинні потрапляти в армію. Не коли кулеметника ставлять кухарем, а кухаря ставлять снайпером.
Ми беремо кожну людину окремо, і беремо її як індивідуальність, і ми розуміємо, що ми на довгостроковий час хочемо з цією людиною мати справу. І ми не зацікавлені в тому, аби взяти неякісного кандидата, бо потім ми не будемо знати, куди його діти.
Це дуже велика проблема зараз – що ти взяти людину можеш, а позбутися її не можеш, тобі доводиться з нею служити.
«Та покажи свої поранення, де вони там у тебе? Що ж ти весь ціленький, бадьорий такий ходиш?»
– А ось цей ваш особистий досвід, бойовий в морській піхоті, він допомагає переконувати людей йти до війська?
– Дуже часто я спілкуюся з людьми, і вони бачать, що я здоровий хлопець, у мене руки-ноги на місці, я не кривий, не косий, а я обмежено придатний.
У нас був один хлопець, який прийшов і думав, що прийшов співбесідуватися на цивільну роботу. Він не зрозумів, куди прийшов
І коли я кажу про свої поранення, в інтернеті у людей постійно виникає це питання: «Та покажи свої поранення, де вони там у тебе? Та що ж ти весь ціленький, бадьорий такий ходиш?» Мені б якщо об штани зняти – у мене всі ноги перебиті, у мене тут голова перешита, руки. Ну, по мені не видно, я дуже гарно себе зараз почуваю. І коли ти спілкуєшся з людиною, вона бачить і відчуває твою досвідченість.
У нас був один хлопець, який прийшов і думав, що прийшов співбесідуватися на цивільну роботу. Він не зрозумів, куди прийшов. У мене є переписка з ним – це така смішна переписка, де він мені каже:
«Слухайте, я запізнився до вас на співбесіду на годину, потім доводив, що я не запізнився, потім я зрозумів, що я не на цивільну роботу прийшов співбесідуватись, і я у вас на співбесіді вирішив, що я хочу бути частиною вас».
І мені настільки було це приємно читати. У нас є загальний чат, куди я викинув це, і там всі прямо хлопали цьому. Бо людина вже потрапила туди, побачила, що мої слова – вони збігаються з дійсністю, що їй все там подобається.
Каже: «Господи, я місяць тому з вами спілкувався, я тут, і я прямо не нарадуюся. Я так боявся, а не варто було чого боятися. Я йшов на цивільну роботу, а пішов у військо».
– А що взагалі варто зробити для того, щоб ось ці цивільні, які ще якось намагаються уникнути військової служби, переховуються від ТЦК, щоб вони прийшли до рекрутингових центрів?
– По-перше, розуміти, що таке Сили безпілотних систем. По-друге, я думаю, що державі треба змінити суму грошового забезпечення, бо мені іноді соромно, коли до мене приходить чоловік, каже:
«У мене вдома дружина і двоє дітей. Я зараз працюю, от я до вас піду на посаду, я на цій же посаді зараз працюю і заробляю 50 тисяч гривень. Мені в Києві, ну більш-менш, вистачає для нашої сім'ї, я єдина працююча людина в сім'ї. Зараз я йду до вас на посаду, скільки я у вас буду заробляти?».
Ну, 20 тисяч гривень заробляють на тиловій посаді. Ну от як йому – він заробляв 50, а зараз на 20 йти? Ія вважаю, що державі, людям має бути соромно, що військовий отримує 20 тисяч гривень, а охоронець АТБ – 25.
Сили безпілотних систем vs полків дронів Росії
– Росія теж розпочала створення своїх полків безпілотних систем. Не боїтеся, що перехоплять ініціативу?
– Росіяни завжди пасуть задніх, вони на півтора кроку назад, але вони дуже швидко масштабуються, дуже швидко вчаться. Тобто вони побачили, як ми створили Сили безпілотних систем, побачили, наскільки ефективними ми можемо бути.
Зараз переможе той, хто скоріше наростить кількість людей в силах безпілотних систем
Бо якщо ви зараз подивитесь, що десять місяців тому ми створили силу безпілотних систем, а потім ви залізете в інтернет і подивитесь, коли почали прилітати ракети або безпілотники по Росії, то ви приблизно знайдете 10 місяців. І вони розуміють, що вони теж нас можуть так діставати, що вони можуть поставити на військові рейки своє виробництво, і нам тут буде «торба».
Але, скажімо так, зараз переможе той, хто скоріше наростить кількість людей в силах безпілотних систем. От якщо зараз нас – ми вже говорили про цифри 30 і 300 – якщо зараз нас стане в 300 тисяч, ми зможемо і штурмувати, і перехопити ініціативу повністю, бо їм зараз, ну, ще мінімум рік треба, щоб вирости, щоб вирости до того рівня, аби вони ефективно, злагоджено працювали.
Час на нашому боці, є у нас винаходи, які за цей час, що ми працювали, ми їх уже винайшли, а вони їх ще не винайшли. І ми маємо все ж таки невеличку перевагу. Може, про них і можна сказати, але я про них не буду говорити.
– Але кількісно вони ж можуть більше залучати людей?
– Можуть, вони можуть більше залучати, вони, напевне, можуть швидше це робити. Тому ті, хто хоче нашої скорішої перемоги, я б вас запрошував до нас, до сил безпілотних систем.
По-перше, це команда фахівців, дуже крута. По-друге, ми дуже швидко ростемо, у нас зовсім інший «нуль», ми з інших відстаней працюємо, і нам дійсно потрібні розумні люди.
– Є Сили безпілотних систем, а є лінія дронів в Сухопутних військах. В чому різниця? Бо дуже багато людей цього не розуміє.
– Так, нас постійно плутають з К-2, з іншими підрозділами.
Вони працюють на такому оперативному рівні, щоб швидко вирішувати хід бою на короткій території. А Сили безпілотних систем працюють далі.
Тобто ми б'ємо ворога на його території, знищуємо склади з боєкомплектом, склади з технікою, заводи. Тобто всі влучання, які йдуть туди далі – це наші влучання. І надводних, підводних, повітряних засобів.
– Тобто, якщо людина піде, скажімо, до лінії дронів, то вона буде працювати трошки інакше, так?
– Так, так. Вона буде працювати на оперативному рівні, і вона буде забезпечувати, скажімо, безпеку свого підрозділу, свого батальйону, своєї роти.
Два тижні – і війна буде закінчена. Але коли почнуться ці два тижні? То мені хочеться, щоб це десь у середині літа почалось
А ми можемо сказати, що ми йдемо в поміч і їм, якщо їм треба допомогти, і ми працюємо на тактичному рівні, де ми б'ємо ворога глибоко. Якщо розглядати моменти завершення війни, то якщо вчити історію, то кожна війна закінчувалась розбиттям логістичних шляхів противника.
І ми можемо побачити класику: візьмемо Німеччину, Друга світова війна, коли почали бити по логістичних шляхах і почали дуже серйозний наступ, у них не було сил, аби зупинити наш наступ. Вони почали повністю відступати і в кінці кінців відступили до самого Берліну.
Я вірю, що до кінця війни залишилися два тижні. Два тижні – і війна буде закінчена. Але коли почнуться ці два тижні?
То мені хочеться, щоб це десь у середині літа почалось. Від початку наступу до його кінця, я вірю, що це буде два тижні. Росія побіжить, так як бігла з Харкова, так як побігла з Херсона. У них просто вибору не буде. У них не буде ні сил, ні засобів, аби спинити нас, спинити наш наступ. Особливо, коли це будуть Сили безпілотних систем. Як ти залізо зупиниш? Один дрон зупиниш – інший пройде.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС .РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://d1vjlof4ggc0ca.cloudfront.net/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w160_r1.jpg)
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://d1vjlof4ggc0ca.cloudfront.net/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w100_r1.jpg)
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://d1vjlof4ggc0ca.cloudfront.net/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w33_r1.jpg)
Форум