Вихід Угорщини з Міжнародного кримінального суду (МКС) є образою для жертв і тих, хто вижив у найгірших злочинах світу, заявила 16 червня правозахисна організація Human Rights Watch, наголосивши на необхідності тиску на Будапешт, щоб він змінив своє рішення.
«Після відмови заарештувати Нетаньяху (прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, МКС видав ордер на його арешт – ред.)… під час його візиту до країни, Угорщина тепер подвоює безкарність, повністю залишаючи суд, – сказала Ліз Евенсон, директорка з міжнародного правосуддя Human Rights Watch. – Європейський Союз і члени МКС повинні тиснути на Угорщину, щоб вона переглянула це рішення, враховуючи критично важливу роботу суду по всьому світу».
У HRW нагадали, що вихід Угорщини з МКС набуде чинності через рік після повідомлення генеральному секретареві ООН. До того часу Угорщина залишається пов’язаною своїми зобов’язаннями перед Міжнародним кримінальним судом, включаючи виконання ордерів на арешт суду. Якщо вихід Угорщини набуде чинності, вона стане третім членом Міжнародного кримінального суду, який залишить суд. Бурунді й Філіппіни вийшли з Міжнародного кримінального суду у 2017 і 2019 роках відповідно. Вона також буде єдиною державою Європейського Союзу, яка не є членом МКС.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Парламент Угорщини підтримав законопроєкт про вихід із Міжнародного кримінального судуПравозахисники наголосили, що вихід Угорщини зі складу суду суперечить спільним цілям і цінностям ЄС.
Євросоюз і його члени повинні чинити тиск на Угорщину, щоб вона переглянула своє рішення, чітко даючи зрозуміти, що вихід Угорщини з МКС суперечить колективним зобов’язанням ЄС боротися з безкарністю за тяжкі злочини і ще більше ізолює її від решти Європейського союзу, зазначає Human Rights Watch.
Правозахисники також зауважили, що цей крок Угорщини відбувається на тлі «надзвичайного тиску» на МКС з боку Ізраїлю і Сполучених Штатів після видачі судом в листопаді 2024 року ордерів на арешт Нетаньягу і колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта через підозру їх у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.
«У той час, як міжнародне правосуддя і верховенство права зазнають атак у всьому світі, ЄС не може дозволити собі залишатися пасивним на тлі зусиль однієї зі своїх держав-членів щодо послаблення Міжнародного кримінального суду, – сказала Евенсон. – Якщо вихід Угорщини з Міжнародного кримінального суду не зустріне рішучої відповіді, ЄС ризикує ще більше підірвати свою довіру на міжнародній арені й порушити власні зобов’язання щодо підтримки верховенства права і просування правосуддя за тяжкі злочини в усьому світі».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Президентство МКС висловило занепокоєння рішенням Угорщини вийти з судуУгорщина оголосила про намір вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС) у квітні цього року на тлі приїзду прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до Будапешта для першої поїздки до Європи після того, як МКС видав ордер на його арешт.
Очікується, що повна юридична процедура виходу з суду триватиме рік.
У суді висловили занепокоєння через це і заявили: «Коли держава-учасниця виходить із Римського статуту, це затьмарює наші спільні прагнення до справедливості й послаблює нашу рішучість боротися з безкарністю… Справедливість вимагає нашої єдності».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Угорщина оголосила про вихід з МКС через кілька годин після прибуття Нетаньягу до БудапештаАдміністрація президента США Дональда Трампа запровадила щодо МКС санкції – через переслідування Нетаньягу. Голова угорського уряду Віктор Орбан тоді заявив, що Угорщині необхідно переглянути свої відносини з правовим інститутом, який перебуває під американськими санкціями.
Рішення МКС видати ордер на арешт Нетаньягу викликало суперечливу реакцію і в інших країнах. Зокрема, влада Німеччини дала зрозуміти, що не готова дотримуватися рішення суду, хоча й підкреслює важливість його роботи. Критики рішення МКС щодо Нетаньягу вказують на те, що воно, на їхню думку, підриває легітимність інших рішень суду, зокрема про ордер на арешт російського президента Володимира Путіна, який підозрюється в причетності до депортації українських дітей, що розглядається як воєнний злочин.
Міжнародний кримінальний суд, створений під егідою ООН, об’єднує понад 120 країн світу. Кілька великих держав, серед яких США, Росія та Китай, не визнають його юрисдикцію. Ізраїль також її не визнає.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як Угорщина протистоїть ордеру на арешт МКС під час візиту Нетаньягу